Версія для друку
Вівторок, 26 січня 2016 23:47

Радість яка не має меж

В цей день нам захотілось забути про карантин, який добряче налякав багатьох людей й хоча б трішки побути маленькими дітьми. Отож ми вирішили гайнути за місто, на цей раз ми обрали «сонячну долину». Правду кажучи у той час сонця не так вже й було багато, однак під вечір своїми пустощами ми все-таки змусили його хоча б трішки визирнути з-за пропливаючих небесними просторами хмар.

Побачивши як місто почало потопати внаслідок різкого потепління, ми мали певні сумніви, чи варто їхати туди, де на нас може чекати ще більша снігова «каша», але цей ризик був оправданий. Поринувши в снігове королівство ми відчули себе неначе в казці, де всі проблеми і сумніви відходять десь в небуття а на першому плані з'являються люди, які просто вміють радіти і ділитися цією радістю з іншими. Тому цей час проведений на лоні природи й серед усміхнених людей допоміг зрозуміти, що присутність Бога можна відчути не лише перебуваючи на молитві в поважному храмі, але й під відкритим небом, де Він промовляє навіть через посмішки того, хто поруч.

о. Андрій Безкоровайний